fbpx

Культура і технології: поєднання чи конфлікт?

Сьогодні твердження, що ми перебуваємо в стадії шаленої технологічної революції – вже аксіома. Констатація цього беззаперечного факту поступово змінюється на багаточисельні спроби знайти відповідь на найнагальніше мабуть питання сьогодення: «Що далі?».

Це питання служить свого роду парасолею, під якою ховається безліч більш конкретних: «Наскільки технології втручатимуться в суспільне та особисте життя людей?», «Як позначиться технологічна революція на працевлаштуванні та зайнятості людей?», «Чи вичавлять технології людину з творчих професій?», «Де місце художника, митця в новій культурній парадигмі?» і багато, багато, багато інших. Ці питання обговорюються без перебільшення 24 години на добу і 7 днів на тиждень – варто лише зазирнути в соціальні мережі.

Одне з таких нагальних, жваво обговорюваних ба навіть болючих питань – це вплив технологій на культуру. Тут думки полярно різняться. Одні палко вітають проникнення технологій в культурні напластування, щиро сподіваючись на відкриття нових культурних обріїв, натомість інші сприймають проникнення технологій в культуру як нівелювання культурних цінностей, дискредитацію їх як таких, викривлення естетичних критеріїв сприйняття і як наслідок – як пряму загрозу самому існуванню світової культури взагалі і національних культур зокрема. Дійсно, якщо вдуматись, навіщо нам Рафаелі або Марчуки, якщо штучний інтелект здатний створити картину не гірше?

Дискусії не вщухають, температура та гострота їх зростає. Але без них неможливо знайти рішення, яке якщо не влаштувало всіх, то хоча би заспокоїло… Тому ці питання будуть в центрі уваги на декількох круглих столах та дискусійних панелях в рамках IV Форуму Креативних Індустрій, який пройде з 19 до 21 вересня в столичному UNIT.City. І вже сьогодні можна прогнозувати, наскільки ці дискусії будуть жвавими, ба навіть гарячими.

В якості своєрідних тез до майбутніх дискусій, своїми думками і переконаннями діляться спікери Форуму Креативних Індустрій – як лідери думок культурного загалу, так і виразники думки технологічної спільноти – тієї самої, яка рухає ту технологічну революцію, яка згіднорізних думок чи то руйнує нашу культуру, чи то підносить її на недосяжні раніше висоти.

Анастасія Образцова

Генеральний директор Директорату креативних індустрій Міністерства культури України. Куратор ініціативи «Сreate.Ukraine»:«Інноваційні технології володіють неймовірними можливостями і здатні генерувати унікальний креативний продукт».

Сучасна культура, безумовно, змінює своє обличчя: якщо раніше техніка виступала пасивним об’єктом, за допомогою якого творять, то тепер вона сама активно генерує культурні змісти. Завдяки штучному інтелекту (ШІ) з’являється «інсепціонізм» — мистецтво нейронних мереж створювати зображення, книги, музику.

Вважається, що ШІ просто міксує вже наявні здобутки людства на основі закладених алгоритмів. Але і будь-який людський шедевр стоїть на плечах попередніх титанів.

Є також думка, що нейронна мережа не здатна зрозуміти сенсу згенерованої картини. Але мистецтво навряд чи має єдиний достовірний сенс, який може монополізувати автор.

Читайте также:  Google I/O 2019: главные анонсы

Зрештою, є приклади цифрового мистецтвознавства, коли нейронні мережі аналізують твори, з легкістю відрізняючи імпресіоністів від постімпресіоністів, підробку від оригіналу. У 2018 році «Портрет Едмонда Беламі», створений ШІ, було продано за $432 500 — це свідчить про те, що комбінація техніки та креативності є економічно вартісною, соціально затребуваною та естетично ціннісною.

На мій погляд, цифрова культура або кіберкультура є повноцінним учасником сучасного гуманітарного простору. Не варто розглядати техніку як помічника, замінника чи суперника традиційної творчості — інноваційні технології володіють неймовірними можливостями і здатні генерувати унікальний креативний продукт, цікавий і змістовний сам по собі, а не як апендикс людської уяви.

Юлія Федів

Виконавча директорка Українського культурного фонду: «Технології додають об’єктам культури атрактивності, виступаючи інструментом втілення вищої мети ‒ позитивних внутрішніх, світоглядних змін особистості».

На мою думку, словосполучення «національна культура» перенавантажене стереотипами, що виникають в уяві людини, яка з ним стикається. Часто «національне» плутають з «традиційним». Менеджерам у сфері культури, організаторам подій, політикам варто усвідомити, що це не ідентичні поняття. Інакше українське суспільство ніколи не вийде за межі культурної парадигми, сформованої ще за часів народників. Ми живемо у XXI сторіччі. Так, культура й надалі може залишатися механізмом соціального наслідування, але при цьому саме вона є головним рушієм розвитку людини.

Відповідність часу, епосі ‒ важливий фактор успішного, гармонійного існування як конкретної особистості, так і всієї країни. Проникнення нових технологій у різні сектори культури є способом їхнього осучаснення, точкою розриву між «національним» і «традиційним». При цьому змінюється лише форма, розширюється аудиторія, а змісти чи сенси можуть залишатися непорушними, тим більше, якщо йдеться про загальнолюдський категорії, скажімо, гідності та свободи.

Читайте также:  Алексей Мась: как создать бренд в интернете

Новітні технології змінюють доступність культури. І це надзвичайно важливо. Оцифрування музейних чи бібліотечних фондів, наприклад, дозволяє людині, яка не має можливості здійснити подорож за кордон чи в межах країни, отримати необхідну інформацію або естетичне задоволення від творів мистецтва. Доповнена чи віртуальна реальність – потужне явище, яке здатне промотувати культуру, збільшувати аудиторію потенційних споживачів її продукту. Ці технології додають об’єктам культури атрактивності, виступаючи інструментом втілення вищої мети ‒ позитивних внутрішніх, світоглядних змін особистості, формування свідомого громадянина, що впливає на розвиток суспільства та країни в цілому.

Поєднання технологій і культурних традицій здатне на неймовірні речі. Уявіть наскельну середньовічну фортецю в Карпатах, нині майже зруйновану, але при цьому таку, що представляє історичну, культурну цінність, має туристичну привабливість. За допомогою доповненої реальності, 3D моделювання її можна відновити, створити фестиваль, маючи класну легенду та кейс роботи з новітніми технологіями.

І це не абстрактний приклад, а один з реальних проектів, що отримав підтримку Українського культурного фонду. QR-кодування пам’яток, створення додатків, оцифрування ‒ всі ці методи працюють з інформацією. У наш час успіху досягає той, хто вміє з нею працювати, робити цікавою та доступною. Відповідно, культура, традиційна чи сучасна, має розповідати про себе у різний спосіб, не бути законсервованою. Адже спадщина та сучасні здобутки існують для того, щоб бути почутими, побаченими, а головне – відчутими людьми.

Андрій Бродецький

Журналіст, автор популярного блогу “Технології, медіа,та суспільство”: «Технології створюють нові жанри культури»

Технології створюють нові жанри культури. Колись кінокамера створила кінематограф. Смартфони та інтернет демократизували культуру — зараз творцем може бути кожен. Для цього не потрібне дороге обладнання чи контракти з лейблами. Можна стати популярним виконавцем, просто знімаючи відео у себе вдома на телефон.

Деякі традиційні жанри культури використовують нові технологічні інструменти. Сучасні художники можуть малювати на графічному планшеті, на айпаді або навіть у віртуальній реальності за допомогою спеціальних пристроїв. Наскільки цифровий малюнок відрізняється за сутністю від малюнку на папері чи полотні — питання філософське.

Читайте также:  Технологии: будущее уже стучится к нам в двери

Цікаве інше — використання комп’ютерних алгоритмів в творчості. Будь-хто може скопіювати стиль відомого художника за допомогою нейронної мережі. Більше того — можна малювати, навіть не володіючи відповідною технікою. За вас все зробить розумний алгоритм. Це спільна праця людини, комп’ютера, програміста, що створив алгоритм, та водночас всіх художників, які створили картини, на яких навчався алгоритм. Така синтетична творчість породжує цікаві парадокси, як то — кого саме вважати автором нової картини? Сучасні галереї проводять виставки людино-машинної творчості, і це дуже цікавий простір для художніх висловлювань та філософських роздумів.

Так званий “штучний інтелект” — це просто програма, яка знаходить закономірності та кореляції в наборах даних. Таку програму можна “навчити” генерувати будь-що — зображення, звуки чи відео. При правильних налаштуваннях результати роботи такої програми можуть навіть бути схожими на картину чи музичну композицію.

Але об’єкт культури — це не просто набір форм і кольорів або коливань повітря. Це ідея, емоція, посил, які вклав в картину чи музику автор. Програма не оперує такими поняттями. Для неї музика, як і картини — це просто дані, набір електронних сигналів. Звичайно, краса в очах спостерігача — комусь дійсно може сподобатись картина чи композиція, згенерована комп’ютером. Але за смисловим наповненням це буде абсолютно неживий продукт, який може бути цікавим рівно настільки, наскільки цікавий сам феномен машинної “творчості”.


У наведених нами думок неодмінно будуть опоненти, на Форумі будуть оголошені прямо протилежні думки та позиції. Дискусії та круглі столи, які вже анонсовано в програмі Форуму Креативних Індустрій, мають за мету пошук рішень, які в підсумку підуть на користь всім. Тут важлива свіжа і непересічна думка кожного учасника Форуму, незалежно від того, буде він знаходитись в залі чи на сцені. Форум дає шанс кожному не лише почути лідерів думок і генераторів ідей, але й висловити власну думку з цього питання. І ця думка буде почута саме тими, хто може взяти її до уваги і навіть на озброєння. Що означає, що кожен учасник Форуму Креативних індустрій може взяти особисту участь в створенні креативного простору, креативної держави.

Поделиться:

Про автора

Главред @ Say-Hi.

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: